Роль батька у вихованні сина

VN:F [1.9.22_1171]
Рейтинг: 10.0/10 (1 голос)

Історично участь чоловіка у вихованні дітей чоловічої статі зводилося до передачі ним своїх навичок, знань і залученню їх до своєї справи. Воїн давав своєму синові спис, орач – соху, коваль – маленький молоточок. Купець навчав свого спадкоємця хитрощі і підприємливості, а придворний – брехливості і спритності.

Роль батька у вихованні свого сина

У наш час соціальна плутанина не дозволяє батькам виховувати своїх дітей у вузьких рамках одного ремесла. Практика довела, що сучасне суспільство більш охоче споживає людей з широким кругозором і різноманітними практичними вміннями. Залишаються два питання: де їх взяти і чому їх так мало? Проблеми підлітків кінця минулого століття можна було списати на часи великих потрясінь.

Перегляньте публікацію - Зуби морської свинки: основні проблеми, в цій статті Ви знайдете цікаву інформацію та поради, які стануть Вам у пригоді.

Яке там виховання, вижити б, і то добре. Але чому психологи знаходять стільки проблемних відхилень у сучасних хлопчаків? Зверніть увагу, що дітей XXI століття ростять і виховують вже цілком сформовані, часто освічені, без особливої матеріальної заклопотаності батьки.

Роль батька у вихованні сина.

Роль батька у вихованні сина

Батьки добувають гроші, мами їх охоче витрачають, ні в чому не обділяючи діток, а хлопці підростають якісь нетовариські, нервові, всім незадоволені. Начебто все у них є, а вони вже до десяти років стають якимись «невихованими». Матуся віддавала їм усі сили, годувала, втішала, лікувала. Правда, потім кар’єра, свої проблеми, та й порадіти життю треба встигнути, і, по-своєму, вона права. Рідкісна мати в змозі дати своїй дитині всебічне чоловіче світосприйняття.

Значить, щось у вихованні цих пацанів упустили їх батьки? Все може бути. Син, який не отримав у перші роки життя повноцінного емоційного спілкування з батьком, втрачає половину відпущеного йому природою життєвого досвіду. Значить, треба щось робити, поки ще не пізно. Не претендуючи на новизну запропонованих виховних заходів, просто спробуємо їх класифікувати.

Увага і спілкування

Починатися це єднання має з перших днів. В якій формі воно буде виражатися, не настільки важливо. Спочатку тато буде говорити, а синок слухати, потім навпаки. Найголовніше, в той момент, коли ініціатива переходить до молодшого за званням, не перебивати його, щиро намагатися зрозуміти його питання й проблеми, і не вийти з образу мудрого наставника. Говорити можна про все, між чоловіками секретів немає. Довірчі відносини з батьком, які закладаються в перші роки життя малюка, дозволять через десяток років уникнути багатьох труднощів перехідного віку.

Ігри та іграшки

Діти пізнають світ через гру. Для них це засіб пізнання навколишнього світу, і спосіб спілкування з ним. Іграшки треба не купувати, в них треба грати з вашим сином, навіть якщо у вас зовсім немає сил і часу. Найкрутіший радіокерований вертоліт без вашої участі, спочатку ляже в шафу, потім в сміттєвий бак. При цьому дві деревинки, з якими ви пограєте з сином у війнушку, запам’ятається йому на все життя.

А самі молоді татусі, не награні в дитинстві, зможуть повною мірою відтягнутися. В тій же мірі це стосується і ігор. Навчити хлопчика грати в шашки, нарди, доміно, підкидного дурня і покер – це теж обов’язок батька. І ще будь-які інші настільні і комп’ютерні ігри, в яких ви щось розумієте. Коли хлопець почне у вас вигравати, ви зрозумієте, що все це робили не дарма.

Спільний відпочинок і розваги

Самі батьки цього навчилися. От тільки місця для сина в цих зонах релаксації майже не залишилося. Що ж може зробити голова сім’ї? Якщо захоче, то все, що завгодно. Щоправда, ініціативу можна частково перекласти на жіночі плечі: походи в кіно, театри, музеї досить стомлюючі. Але зводити свого сина в цирк, зоопарк, на футбол або хокей зобов’язаний кожен батько.

Якщо додати до цих заходів сімейні виїзди на природу і в захоплюючі закордонні подорожі, то зовнішню розважальну програму слід визнати достатньою. Залишаються домашні святкові заходи, з яких, власне, і складаються сімейні традиції. Які вони будуть, багато в чому залежить від вас.

Спорт і здоровий спосіб життя

Найскладніша категорія батьківського внеску у виховання. Є чотири речі, яким треба навчити хлопчика: кататися на велосипеді, плавати, лазити по деревах і відбивати м’яч. Добре тим батькам, які самі в дитинстві пройшли дворову і сільську школу. Вони ще пам’ятають, як треба пірнати ластівкою і забиратися на берези.

Іншим доведеться вчитися. Насправді, в сім’ях, які пропагують активний відпочинок, труднощів з фізичним вихованням маленького чоловічка не виникає. Можна ходити на лижах або байдарках, кататися на санках у сусідньому яру або на сноуборді в Альпах, лише б дитина все це бачила і в цьому брала участь. Для дачних умов підійдуть бадмінтон та настільний теніс, а для самих ледачих татусів рекомендуємо більярд.

Загальні захоплення

Будь-яке хобі, яке дороге вам, легко можна перетворити в джерело загальних сімейних інтересів. Захоплюєтеся риболовлею, грибним полюванням або банними церемоніями – беріть сина з собою. Любите автомобілі або коней – ходіть разом в гараж або на іподром.

Радимо прочитати також

Аутстаффінг персоналу про Аутстаффінг персоналу.

Пристрасно колекціонуєте поштові картки або американські гроші – дозвольте хлопчиськові по мірі сил взяти участь у цьому процесі. Ті батьки, які виконають хоча б 30% наших рекомендацій, на старості років зможуть, чесно дивлячись в очі своєму синові сказати: Це я тебе виховав таким!

VN:F [1.9.22_1171]
Рейтинг: 10.0/10 (1 голос)
Роль батька у вихованні сина, 10.0 з 10 (основано на 1 оцінці)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>